Нобелівська премія — одна з найпрестижніших премій планети, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи, вагомий внесок у розвиток культури чи суспільства.
Заснована 1895 року згідно із заповітом шведського підприємця, винахідника динаміту, філантропа Альфреда Бернарда Нобеля. Весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.
Премією нагороджують з 1901 року за видатні заслуги у галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури, діяльності за збереження миру. Галузь, в якій ніколи не вручають премію — математика.
У 2022 році переможців найпрестижнішої наукової нагороди оголошували дистанційно. Всі нагороди наприкінці року Нобелівський комітет вручить в столиці Швеції. Лауреати 2020 та 2021 років також запрошені на церемонію у зв’язку з дворічною перервою через коронавірус. Премію миру за традицією вручать окремо у Осло.
Лауреати Нобелівської премії 2022 року
Медицина. Сванте Паабо, шведський біолог та генетик. Авторська методика вивчення ДНК древніх людей.
«ДНК у стародавніх кістках сильно розкладається, а також піддається хімічному пошкодженню. До того ж ДНК сильно забруднюється через контакт з бактеріями і людьми, що працювали із зразками. Паабо використовував існуючі технології в міру їх розвитку та впровадив свої власні методи для уточнення аналізу давньої ДНК», — зазначив представник Нобелівського комітету Нільс-Йоран Ларссон.
Сванте Паабо — шведський біолог, один із засновників палеогенетики, науки, що вивчає геноми стародавніх людей. Перша ДНК, яку йому вдалося розшифрувати, належала неандертальцю. Вчений виявив, що передавання генів цим прадавнім людям відбулося понад 70 000 років тому від гомінідів — ряду людиноподібних приматів, які нині вимерли. Це стало великим досягненням для науки, адже гени за сторіччя розсипалися і вилучити їх було практично неможливо. Паабо скористався вже існуючими методами роботи з ДНК та створив власну спеціальну методику максимально повного вилучення їх з решток.
Завдяки відкриттю науковця у 2010 році вдалося розшифрувати послідовність ДНК так званої денисівської людини (вид древніх людей, перші рештки яких знайшли у Денисовій печері на півдні Сибіру, звідси і назва). Це дослідження вплинуло на уявлення науки про еволюцію. Зокрема, завдяки розшифровці геному з’ясувалося, що у той час, коли Homo Sapien s (людина розумна) мігрував з Африки, Євразію населяли щонайменше дві популяції вимерлих людей: неандертальці — у західній частині Євразії; денисівці — у східній частині. Також Паабо довів, що гени гомінідів продовжують впливати на сучасну людину, наприклад, на те, як реагує наш імунітет на інфекції.
Фізика. Ален Аспект, Джон Ф. Клаузер, Антон Цайлінгер отримали премію за спільну роботу в галузі квантової механіки. Зокрема, науковці провели успішні експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторську квантову інформатику.
Заплутані фотони — одна із загадок сучасної квантової фізики. Фактично, це елементарні частинки, з яких складається світло. Якщо такий фотон певним чином розділити, між ними встановиться певний зв’язок. На якій би відстані один від одного вони не знаходилися, зміна стану одного з них відразу ж викличе зміну стану іншого. Ця властивість, як вважають більшість вчених, є шляхом до створення найбезпечнішого у світі каналу зв’язку.
«Стає все більш очевидним, що з’являється новий вид квантової технології. Ми бачимо, що робота лауреатів із заплутаними станами має велике значення, навіть поза фундаментальними питаннями щодо інтерпретації квантової механіки», — заявив голова Нобелівського комітету з фізики Андерс Ірбек.
Джон Клаузер розвинув ідеї Джона Белла, щодо відмінностей квантової фізики від класичної механіки. Це дало можливість здійснити практичний експеримент. Коли Клаузер робив вимірювання, вони підтверджували квантову механіку, явно порушуючи нерівність Белла. Це означає, що квантову механіку не можна замінити теорією, яка використовує приховані змінні.
Деякі лазівки залишилися після експерименту Джона Клаузера. Ален Аспект розробив установку, використовуючи її таким чином, щоб закрити їх. Використовуючи вдосконалені інструменти та довгу серію експериментів, Антон Цайлінгер почав використовувати заплутані квантові стани. Серед іншого, його дослідницька група продемонструвала явище під назвою квантова телепортація, яке дозволяє переміщати квантовий стан від однієї частинки до іншої на відстані.
Хімія. Каролін Бертоцці, Мортен Мелдаль та Баррі Шарплесс нагороджені за впровадження та розробку методів застосування «клік-хімії» та розвиток біоортогональної хімії. У цьому новому виді науки молекулярні будівельні блоки швидко й ефективно з’єднуються разом.
«Цьогорічна премія направлена на те, щоб не ускладнювати речі, а працювати з тим, що легко і просто. Функціональні молекули можна побудувати навіть прямим шляхом», — сказав голова Нобелівського комітету з хімії Йохан Аквіст.
Хіміки давно намагаються створювати дедалі складніші молекули. У фармацевтичних дослідженнях це часто пов’язано зі штучним відтворенням природних молекул, щоб вивчити лікувальні властивості. Таким чином було винайдено чимало молекулярних конструкцій, однак цей процес тривав довго і коштував дорого.
Баррі Шарплесс, якому присудили вже другу Нобелівську премію, почав цю справу. Приблизно в 2000 році він ввів концепцію, як і де реакції відбуваються швидко та уникають утворення небажаних побічних продуктів.
Мортен Мелдал і Баррі Шарплесс незалежно один від одного працювали над концепцією і представили азидоалкінове циклоприєднання, яке каталізується міддю. Це ефективна хімічна реакція, яка тепер широко використовується в розробці фармацевтичних препаратів та картографування ДНК. Керолін Бертоцці згодом вивела її на новий рівень. Вона на практиці розробила реакції клацання, які працюють всередині живих організмів. Такі біоортогональні реакції відбуваються без порушення будови клітини.
«Ці реакції вже використовуються в усьому світі для дослідження клітин і відстеження біологічних процесів. Використовуючи біоортогональні реакції, дослідники покращили націлювання на ракові препарати, які зараз тестуються в клінічних випробуваннях. Таким чином клікова хімія та біоортогональні реакції перенесли хімію в епоху функціоналізму. Це приносить найбільшу користь людству», — пояснили у Нобелівському комітеті.
Література. Французьку письменницю Анні Ерно за мужність і гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуження та колективні обмеження особистої пам’яті. Використовує в свої роботах необроблений стиль прози у формі щоденника, реєструючи суто зовнішні події.
Книги Анні Ерно, на які звернули увагу у комітеті:
Journal du dehors (Екстер’єри); La vie extérieure 1993–1999 (Життя на природі); Les armoires videos (Відеокабінети); La place (Місце); Une femme (Історія жінки) про матір письменниці; La honte (Сором); L’occupation (Професія) про міфологію романтичного кохання; Les années (Роки) – книга принесла їй міжнародну репутацію та послідовників, її назвали першою колективною автобіографією.
Нобелівська премія миру. Білоруський правозахисник Алесь Бяляцький, російська правозахисна організація «Меморіал» та українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод».
«Лауреати премії миру представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони впродовж багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини, зловживання владою та демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії», — зазначили у комітеті.
Алесь Бяляцький – одним із ініціаторів демократичного руху, який виник у Білорусі в середині 1980-х років. Заснував організацію «Весна» у 1996 році у відповідь на поправки до Конституції, які фактично надали президенту країни диктаторські повноваження. «Весна» підтримала ув’язнених демонстрантів та їхні родини і з роками перетворилася на широкомасштабну правозахисну організацію, яка документувала та протестувала проти застосування владою тортур до політичних в’язнів. Перебував за ґратами з 2011 по 2014 рік за свої погляди, а після масштабних демонстрацій в 2020 році його знову заарештували. Він досі перебуває під вартою без суду.
Центр громадянських свобод заснований у Києві в 2007 році. Головна позиція організації — зміцнення українського громадянського суспільства та тиск на владу, щоб зробити Україну повноцінно демократичною державою.
«Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Центр громадянських свобод бере участь у виявленні та документуванні військових злочинів Росії проти українського цивільного населення. У співпраці з міжнародними партнерами центр відіграє новаторську роль у притягненні винних до відповідальності за скоєні злочини», — вважають представники Нобелівського комітету.
Російська організація «Меморіал» заснована в 1987 році правозахисниками колишнього Радянського Союзу. Серед засновників були лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров і правозахисниця Світлана Ганнушкіна. Після розпаду СРСР «Меморіал» став найбільшою правозахисною організацією в Росії. Вона займалася документуванням злочинів сталінського режиму та збирала інформацію про інші політичні репресії та порушення прав людини в країні.
Керівниця філії Меморіалу в Чечні Наталія Естемірова була вбита у 2009 році. Діячі громадянського суспільства в Росії впродовж багатьох років зазнавали погроз, ув’язнень, зникнень і вбивств. Під час переслідування Меморіалу з боку уряду цю організацію спочатку назвали «іноземним агентом». У грудні 2021 року влада вирішила примусово ліквідувати Меморіал, а документаційний центр закрити назавжди.
Економічні науки. Бен Бернанке, Дуглас Даймонд і Філіп Дібвіг додали нам розуміння ролі банків в економіці, особливо під час фінансових криз. Важливим висновком у їхньому дослідженні є те, чому важливо уникати банкрутства банків.
Сучасні банківські дослідження пояснюють, навіщо нам банки, як зробити їх менш вразливими під час криз і як крах банків посилює фінансові кризи. Основи цього дослідження були закладені Беном Бернанке , Дугласом Даймондом і Філіпом Дібвігом на початку 1980-х років. Їхні аналізи мали велике практичне значення для регулювання фінансових ринків і подолання фінансових криз.
Вітаємо лауреатів Нобелівської премії!
Віримо, що у майбутніх списках лауреатів Нобелівської премії неодмінно і неодноразово знаходимемо імена вихованців Малої академії наук України!