16 квітня 1907 року в Валькурі (провінція Квебек, Канада) в родині фермера народився Жозеф-Арман Бомбардьє, винахідник першого в світі снігохода. Його технічний геній проявився ще в юні роки. В тринадцять років хлопчик зібрав іграшкового паровоза, в якості двигуна використавши механізм настільного годинника. Згодом сконструював ще кілька механічних іграшок: човен, трактор, мініатюрний автомобіль.

Хлопець хотів зробити щось визначне, і для втілення майбутнього задуму попросив у сусіда рушницю. Він навіть змайстрував саморобну гарматну, і вже готувався до випробувань. Проте вони зазнали невдачі, мало не покалічивши юного винахідника. Після цього випадку батьки вирішили приборкати непосидючість сина і відправили його на навчання в духовну семінарію. Взимку 1920 року Бомбардьє приїхав додому на канікули. Батько, щоб зайняти сина, подарував йому старе зламане авто «Ford T». Але саме воно назавжди визначило долю Жозефа-Армана.

Напередодні Різдва вся сім’я Бомбардьє зібралася у дворі будинку. Старший син обіцяв усім незвичайне дійство: він винайшов механічні сани. На прикріплених одних за одними санчатах був встановлений двигун від Ford T, до якого кріпився величезний пропелер літака. Юний винахідник і його брат Леопольд завели двигун і виїхали з двору. Брат керував цим механічним звіром, використовуючи мотузки для руху по снігу, а сам Жозеф-Арман уважно стежив за силовим агрегатом. Вони проїхали по головній вулиці Валькура на своєму технічному чуді, який очевидці назвали «дивним механічним звіром». Збентежений батько наказав негайно розібрати небезпечну машину. Але після цього випадку вже всім стало зрозуміло, що священика з хлопця не вийде.

 Так в 20-му році минулого століття розпочалась ера снігоходів.

У 17 років Жозеф-Арман поїхав у Монреаль, де працював автомеханіком, вчився на курсах і вивчав спеціальні книги. Повернувшись через два роки додому, відразу відкрив власну майстерню. Ремонтував все, що мало хоч якесь відношення до механізмів. Незабаром всі навколо знали, що Жозеф-Арман Бомбардьє добре ремонтує не тільки машини, а й праски, циркулярні пилки, водяні насоси.

Бомбардьє  мріяв сконструювати легкий і швидкий снігохід. Хоч у той час уже існувало кілька рішень для їзди по снігу, але вони мали певні недоліки. Винайдені російським інженером Сергієм Неждановский в 1903 році аеросани могли рухатися тільки по відкритій і рівній місцевості і не могли долати навіть незначний підйом. Створений Елвіном Ломбардом в 1901 році трактор-снігохід (з гусеничним приводом ззаду і парою рульових лиж спереду) важив близько 20 тонн.

У 1928 році Бомбардьє сконструював снігохід на базі автомобіля Ford T. Машину він поставив на лижі і гусениці. Але автомобільні двигуни були занадто важкими для задуманого Жозефом-Арманом легкого снігохода, тому він вирішив сконструювати власний двигун. У 1933 році його робота була завершена, і Бомбардьє ставить цей легкий на ті часи 45-кілограмовий двигун на кількох прототипах. Однак з’ясувалося, що двигун швидко перегрівається, і ідею його використання довелося закинути.

Здавалося, що Жозеф змирився з поразкою, але особиста трагедія змусила його взятися за роботу з подвоєною силою. Взимку 1934 року дворічний син Бомбардьє Івон помер від перитоніту через те, що його не змогли вчасно привезти в лікарню із занесеного снігом Валькура.

Уже через рік Бомбардьє винаходить принципово нове армоване бавовною гусеничне полотно і обрезині зубчасті колеса для приводу таких гусениць. Ці винаходи дозволили відмовитися від важких сталевих гусениць, а заодно і поліпшити зчеплення з дорогою. У 1937 році Бомбардьє отримав патенти на свої винаходи. Взимку того ж року Бомбардьє починає випуск своєї першої комерційної моделі снігохода – «В7». «В» означало Bombardier, а цифра 7 – кількість пасажирів. Цей снігохід мав закриту автомобільну кабіну, розвивав швидкість 40 кілометрів на годину і легко долав півметрові замети. За перший рік було продано сім таких машин. Першими покупцями «B7» стали сільські лікарі, ветеринари і власники похоронних контор.

У 1940 році Бомбардьє побудував в рідному містечку завод потужністю 200 машин у рік. З початком Другої світової війни заводи Бомбардьє почали випуск броньованих снігоходів для армії. Всього за роки війни було випущено 1900 бронеснігоходів. Річне виробництво зросло до 230 машин.

У воєнні роки бізнес Жозефа-Армана зміцнів, і вже в 1942 році він перетворив свою приватну компанію в акціонерне товариство L’Auto-Neige Bombardier Limitee. А отримані від випуску акцій кошти сприяли бурхливому розвитку компанії в післявоєнні роки. Так в 1947 році компанія Bombardier розпочинає будівництво нового заводу, де снігоходи збирають вже на конвеєрі.

У 1951 році компанія Bombardier почала випуск невеликих всюдиходів-снігоходів, у яких можна було лижі замінювати колесами, що давало можливість їздити по снігу і по асфальту.

У 1958 році Жозеф-Арман повернувся до мрії своєї молодості – створити легкий снігохід для однієї людини. Тепер це завдання можна було вирішити, використовуючи легкі двигуни і той досвід, який винахідник накопичив за 25 років своєї діяльності. У 1959 році Жозеф-Арман запрошує своїх друзів випробувати перший екземпляр принципово нового снігохода. Саме снігоходи такої конструкції випускаються в даний час. Новий винахід Бомбардьє, яке отримало назву Ski-Doo, настільки сподобалося друзям Жозефа, що вони каталися на ньому три дні майже без перерви. Поява Ski-Doo дозволило не тільки поправити фінансові справи компанії Bombardier, а й дало розвиток нового виду зимового спорту і відпочинку.

Сам Бомбардьє вже в кінці свого життя застав зростаючий інтерес до свого дітища – Ski-Doo. Так до моменту його смерті в 1964 році продажі цього снігохода досягли 10 000 машин в рік, а до середини 70-х років минулого століття вони виросли ще на порядок.

Своїм дітям Жозеф-Арман заповідав продовжувати його справу. В даний час компанія Bombardier одна з найуспішніших машинобудівних компаній Канади.

Снігохід: від «дивного механічного звіра» до Ski-Doo
Догори